Хоча просування сучасної німецькомовної літератури вважається тяжкою справою, до неї ідейно й з неабияким ентузіазмом докладається ціла низка місцевих і закордонних інституцій.
«Складна для посередництва» – такий не вельми привабливий ярлик, либонь, щільно приклеївся до сучасної німецькомовної літератури. Якщо запитати видавців і агентів у німецькомовних країнах, як проходить просування сучасної літератури за кордоном, відповідь буде одностайною: це складна, кропітка праця.

 

Стійкі упередження й мовні перепони

Кількість договорів про передачу авторських прав між німецькими видавництвами та їхніми закордонними партнерами доволі скромна. За статистикою Біржової асоціації німецьких книготорговців, 2009 року було укладено всього 6278 договорів. З них 665 – щодо прав на белетристику, лише 10,6 відсотка.

Чому німецькомовна література не приваблива для експорту? Причини на те дуже різні. Серед них – упередження, поширене в колі закордонних лекторів та видавців. Йорґ Бонґ, керівник програми німецькомовної літератури у видавництві «С. Фішер Ферлаґ» описує ситуацію так: «Німецька література вважається герметичною, складною й високолітературною – масовий читач цього не оцінить».

Наступну проблему озвучує літературний агент Бастіан Шлюк: «Велика складність полягає в тому, що у видавництвах заледве хтось зможе читати німецький оригінал».

 

Поєднані енергії

Верена Нольте також знає про ці труднощі з власної діяльності літературної посередниці. «Хоча ми й можемо посилатися на велику літературну традицію, все одно потрібно докладати постійних зусиль, щоби сучасна німецькомовна література зберігалася у свідомості інших мов», – стверджує багаторічна координаторка мережі літературних домів.

При цьому ціла низка інституцій, інформаційних центрів та мереж по всьому світі ангажується з питань літературного посередництва для німецької літератури. Багато з них єднають зусилля у тісній співпраці. Наприклад, Ґете-Інститут, книжково-інформаційні центри та Бюро німецької книги Франкфуртського книжкового ярмарку, Берлінський літературний колоквіум, Берлінські літературні майстерні, Європейський перекладацький колегіум у Штралені, Фонд ім. Роберта Боша та мережа літературних домів.

 

Діалогічний обмін

Всі посередницькі зусилля слугують одній цілі – спільно ініціювати розмову про сучасну німецькомовну літературу. Причому йдеться не так про конкретну рекламу окремих книжок, як про діалогічний обмін загалом.

Гарними прикладами слугують білатеральні проекти міських письменників, які останні роки проводить Ґете-Інститут у співпраці з мережею літературних домів, а також міжнародних партнерів. Так, у 2008 році в рамках проекту Yakın Bakış восьмеро письменників з німецькомовного простору та восьмеро з Туреччини дістали можливість зануритися в суспільний контекст іншої країни. Переживання й досвід міських письменників публікувалися в інтернет-нотатках й у щоденній пресі.

У рамках проекту «Видавничі метрополії», який реалізує Берлінський літературний колоквіум спільно з Ґете-Інститутом, 5 або 6 молодих німецьких авторів разом їдуть на кілька днів до якоїсь видавничої метрополії. Там їм пропонують різні можливості для презентації власних текстів – щоби зацікавити місцевих видавців та перекладачів.

 

Створення й збереження мережі

У фокусі багатьох проектів перебуває створення мереж. Берлінський літературний колоквіум спільно із Фондом ім. Роберта Боша та польським фондом Borderland працює в проекті HALMA, що полягає в об’єднанні найважливіших літературних центрів Європи у мережу. Наразі до цієї платформи обміну письменниками, перекладачами та літературними посередниками входять 26 літературних інституцій з 21 країни.

Ідея мережі властива також німецьким книжково-інформаційним центрам та Німецьким офісам Франкфуртського книжкового ярмарку, відкритим в Пекіні, Нью-Делі, Москві, Бухаресті й Нью-Йорку. Протягом кількох років поїздки лекторів задля встановлення контактів вважаються перспективним інструментом цих міжнародних бюро, підтримуваних Міністерством закордонних справ. При цьому лекторів запрошують у подорож до Німеччини для відвідання видавництв, знайомства з літературними ініціативами й численними новими можливостями встановити зв’язки на німецькій книжковій та видавництв сцені.

 

Підтримка перекладів та перекладачів

Дуже важливим заходом вважається підтримка перекладів. Провідну роль відіграє програма Ґете-Інституту «Переклади німецьких книжок на іноземну мову», у рамках якої останні 35 років було підтримано публікації близько 5 тис. книжок на 45 мовах. Дана програма супроводжується регіональною програмою підтримки Litrix.de, онлайн-журналом з фрагментами важливих новинок, пробних перекладів та актуальною інформацією про німецький книжковий ринок.

Разом з тим, є багато пропозицій та програм, завдяки яким підтримку отримують самі перекладачі. Європейський перекладацький колегіум в Штралені – це не тільки найбільший у світі робочий центр для літературних перекладачів, він також надає премії та організовує семінари та заходи з підвищення кваліфікації перекладачів. Крім того, активність у створенні мереж, підвищення кваліфікації та підтримки перекладачів проявляють Берлінський літературний колоквіум спільно із Фондом ім. Роберта Боша.

 

Довгочасна заангажованість для тривалого ефекту

Активні й досвідчені посередники одностайні в тому, що під час реклами німецькомовної літератури за кордоном треба розраховувати на тривалу працю. Таку думку підтримує й Майя Пфлюґер, відповідальна у Фонді ім. Роберта Боша за програми з літератури й підтримки перекладів: «є багато факторів не на користь разовим подіям. Хто хоче працювати з тривалим ефектом у сфері порозуміння народів, потребує не тільки полум’яних ідей, але й просто мусить довший час їх просувати».

Даґмар Ґірзберг
публіцистика, працює в Бонні.

Переклад: Катерини Міщенко.

Copyright: Ґете-Інститут, онлайн-редакція
Червень2011